Procedural fairness and the resilience of health financing reforms in Ukraine.

In 2017, Ukraine's Parliament passed legislation establishing a single health benefit package for the entire population called the Programme of Medical Guarantees, financed through general taxes and administered by a single national purchasing agency. This legislation was in line with key principles for financing universal health coverage. However, health professionals and some policymakers have been critical of elements of the reform, including its reliance on general taxes as the source of funding. Using qualitative methods and drawing on deliberative democratic theory and criteria for procedural fairness, this study argues that the acceptance and sustainability of these reforms could have been strengthened by making the decision-making process fairer. It suggests that three factors limited the extent of stakeholders' participation in this process: first, a perception among reformers that fast-paced decision-making was required because there was only a short political window for much needed reforms; second, a lack of trust among reformers in the motives, representativeness, and knowledge of some stakeholders; and third, an under-appreciation of the importance of dialogic engagement with the public. These findings highlight a profound challenge for policymakers. In retrospect, some of those involved in the reform's design and implementation believe that a more meaningful engagement with the public and stakeholders who opposed the reform might have strengthened its legitimacy and durability. At the same time, the study shows how difficult it is to have an inclusive process in settings where some actors may be driven by unconstrained self-interest or lack the capacity to be representative or knowledgeable interlocutors. It suggests that investments in deliberative capital (the attitudes and behaviours that facilitate good deliberation) and in civil society capacity may help overcome this difficulty.

The burden of child maltreatment in the East Asia and Pacific region.

This study estimated the health and economic burden of child maltreatment in the East Asia and Pacific region, addressing a significant gap in the current evidence base. Systematic reviews and meta-analyses were conducted to estimate the prevalence of child physical abuse, sexual abuse, emotional abuse, neglect, and witnessing parental violence. Population Attributable Fractions were calculated and Disability-Adjusted Life Years (DALYs) lost from physical and mental health outcomes and health risk behaviors attributable to child maltreatment were estimated using the most recent comparable Global Burden of Disease data. DALY losses were converted into monetary value by assuming that one DALY is equal to the sub-region's per capita GDP. The estimated economic value of DALYs lost to violence against children as a percentage of GDP ranged from 1.24% to 3.46% across sub-regions defined by the World Health Organization. The estimated economic value of DALYs (in constant 2000 US$) lost to child maltreatment in the EAP region totaled US $151 billion, accounting for 1.88% of the region's GDP. Updated to 2012 dollars, the estimated economic burden totaled US $194 billion. In sensitivity analysis, the aggregate costs as a percentage of GDP range from 1.36% to 2.52%. The economic burden of child maltreatment in the East Asia and Pacific region is substantial, indicating the importance of preventing and responding to child maltreatment in this region. More comprehensive research into the impact of multiple types of childhood adversity on a wider range of putative health outcomes is needed to guide policy and programs for child protection in the region, and globally.

Реформа фінансування системи охорони здоров’я в Україні: прогрес та майбутні напрями: огляд звіту

У 2015 р. український уряд ініціював трансформаційну реформу системи охорони здоров’я, метою якої було поліпшення показників здоров’я населення та забезпечення фінансового захисту від надмірних витрат на охорону здоров’я «з кишені» пацієнтів. Реформа повинна була впроваджуватися шляхом модернізації та інтеграції системи надання послуг, запровадження змін до механізмів оплати надавачам медичних послуг, які б стимулювали ефективність, а також шляхом покращення якості медичних послуг. Кульмінацією реформи став новий закон про фінансування системи охорони здоров’я—Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» 2017 р.,—яким було запроваджено гарантований пакет медичних послуг під назвою Програма медичних гарантій (ПМГ) і створено Національну службу здоров’я України (НСЗУ) в ролі стратегічного закупівельника послуг для цієї програми. Передбачалося, що з часом ПМГ буде розширюватися і зрештою охопить всі види медичної допомоги, а фінансування охорони здоров’я перейде від кошто рисного фінансування до методів фінансування, орієнтованих на результат, що забезпечить краще узгодження надаваних медичних послуг з потребами пацієнтів.

Реформа фінансування системи охорони здоров’я в Україні: прогрес та майбутні напрями

У 2015 р. український уряд ініціював трансформаційну реформу системи охорони здоров’я, метою якої було поліпшення показників здоров’я населення та забезпечення фінансового захисту від надмірних витрат на охорону здоров’я «з кишені» пацієнтів. Реформа повинна була впроваджуватися шляхом модернізації та інтеграції системи надання послуг, запровадження змін до механізмів оплати надавачам медичних послуг, які б стимулювали ефективність, а також шляхом покращення якості медичних послуг. Кульмінацією реформи став новий закон про фінансування системи охорони здоров’я—Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» 2017 р.,—яким було запроваджено гарантований пакет медичних послуг під назвою Програма медичних гарантій (ПМГ) і створено Національну службу здоров’я України (НСЗУ) в ролі стратегічного закупівельника послуг для цієї програми. Передбачалося, що з часом ПМГ буде розширюватися і зрештою охопить всі види медичної допомоги, а фінансування охорони здоров’я перейде від кошто рисного фінансування до методів фінансування, орієнтованих на результат, що забезпечить краще узгодження надаваних медичних послуг з потребами пацієнтів.